Навіщо треба висипатись?

Сон — одне з найпотужніших знарядь у боротьбі за здоров'я в цілому та за здоров'я мозку зокрема. Але біда, в нашому гіперконкурентному суспільстві стало справою честі вести нічний спосіб життя і обходитися парою годин сну. А тим часом є ціла низка механізмів, завдяки яким сон впливає на когнітивні функції.

1. Він змінює клітинну анатомію мозку, сприяючи його очищенню. Простір між клітинами під час сну розширюється, пропускаючи більше кальцію та магнію. Подібно до припливу, що омиває берег, відбувається вимивання клітинного сміття, у тому числі і амілоїдних відкладень, які сприяють розвитку хвороби Альцгеймера.

2. Сон асоціюється зі скороченням вироблення амілоїду (див. пункт 1).

3. Уві сні ми не їмо. Голодування сприяє відновленню чутливості до інсуліну. Інсулінорезистентність дуже поширене явище у світі. І вона є пусковим механізмом багатьох проблем в організмі, від гормональних до порушення роботи мозку. Втім, перше також може призводити до другого.

4. Під час сну в головному мозку активується аутофагія, процес «самоїдства», що сприяє утилізації клітинних компонентів, наприклад пошкоджених мітохондрій і білків, що неправильно згорнулися. Внаслідок цього відновлюється клітинне здоров'я.  За відсутності аутофагії клітини будуть накопичувати дисфункціональні компоненти. Клітинам потрібні нові деталі та зарядні пристрої, які дає сон.

5. Сон — це період «капітального ремонту» організму. Серед безлічі відновлювальних процесів варто відзначити, що під час сну збільшується рівень гормону росту, що відновлює клітини. Але загалом, під час сну відбувається безліч репараторних процесів. Тому важливість та необхідність його для організму переоцінити неможливо.

Недосип провокує когнітивні порушення, підвищує ризик ожиріння, діабету, серцево-судинних захворювань. При недосипанні підвищується потяг до солодкого, поганих жирів та інших шкідливих препаратів, що псують метаболізм.