Медитація. Покрокова інструкція

Цей рік ми вирішили розпочати із практикуму «Медитація». Максимально корисна і практична інформація. А точніше, покрокова інструкція. Почнемо із супер простої хвилинної медитації. Ця вправа під силу кожному. Вона ідеальна для першого знайомства із практикою медитації. Підійде навіть підліткам.

При всій своїй простоті ця медитація за умови щоденної практики спроможна допомогти попередити ситуації, коли нормальні почуття тривоги, втоми чи суму переростають у довготривалі напади пригніченості, морального виснаження і навіть депресії.

Техніка виконання.

Сядьте на стілець. Рівненько. За можливості відсуньтесь від спинки стільця, щоб хребет ні на що не спирався. Поставте ноги на підлогу, закрийте очі і опустіть погляд. Сконцентруйтесь на русі повітря під час вдиху і видиху. Прислухайтесь до відчуттів, які виникають при кожному вдиху і видиху. Поспостерігайте за своїм диханням. Не очікуйте нічого конкретного чи особливого. Просто спостерігайте. Не регулюйте, не контролюйте і не намагайтесь налаштовувати дихання.

Можливо, через деякий час ви помітите, що відволіклись. Виявивши це, не свваріть себе, а просто постарайтесь знову зосередитись на диханні. Навичка помітити, що увага розсіюється і знову зібрати її і сконцентруватись, не критикуючи себе, є важливою складовою медитації.

Концентруючись на процесі дихання і відчуттях від дихання, спостерігайте за думками. Не боріться з ними. Нехай собі течуть. В якийсь момент ви усвідомите, що думки приходять і йдуть, і що ви — не теж саме, що ваші думки. Ви відчуєте, як вони з‘являються у голові ніби ні звідки і йдуть у небуття. Таким чином ви прийдете до усвідомлення того, що думки і почуття, навіть негативні, не постійні і не тотожні вам, і у вас є вибір, піддаватися їхньому впливу чи ні. 

Врешті решт ваш розум може заспокоїтись і стати рівним немов дзеркальна поверхня. Але може і не стати. Навіть якщо у вас вийде упіймати відчуття абсолютного спокою, воно може виявитись швидкоплинним, моментним. Однак злість і роздратування можуть зникнути так само швидко. Щоб не сталося, просто приміть це. Через хвилину, хочете, то дві чи  три, відкрийте очі і озирніться.

В режимі дії свідомість використовує в якості «сировини» продукти власної діяльності, а також думки та образи. Ідеї — це в якомусь сенсі валюта свідомості, тому вони стають самоцінними, внаслідок чого ми починаємо вважати їх реальністю, і частіш за все це розумно.

Наприклад, якщо ви вирушили у гості до друга, ви маєте тримати у голові його адресу. Свідомість, яка планує, виконує і думає, вас туди приведе. В цьому випадку не варто сумніватися у правильності думки: «Я дійсно побачу свого друга». В таких ситуаціях думки не спричиняють проблем. Однак в умовах стресу ваші думки можуть спрацювати проти вас.

Можливо ви почнете казати собі: «Якщо це триватиме і надалі, я з‘їду з глузду; мені варто опанувати себе». Ви можете прийняти і ці думки за вірні. Ваш настрій напевно погіршиться, якщо у голові промайне думка: «Я слабкий і ні на що не спроможний». Тому ви будете намагатись «тримати лице» з усіх сил, ігноруючи сигнали тіла чи поради близьких, думки перестануть бути вашими слугами і стануть господарями, причому господарями різкими і невблаганними.

Один із моментів, яким нас вчить медитація, полягає у тому, що думки — це лише думки, тобто ставитись до них необхідно як до подій, що відбуваються у свідомості. Вони, пезперечно, мають цінність, але їх не варто ототожнювати з вашою особистістю і реальністю. Думки — це наші внутрішні коментарі щодо власних дій і оточуючого середовища. Усвідомивши цей простий факт, ви позбавитесь тиску спотвореної реальності, яку ми створюємо для себе через незлічені тривоги, міркування і роздуми, і вам знову буде видно чіткий шлях вперед.