Лотос - Падмасана

Ця асана стала своєрідним символом практики йоги. Навіть не так. Символом успішної практики йоги. Умінням скласти ноги в цю позу практикуючі часто описують свій рівень та досвід у практиці. Вміння скласти ноги в лотос говорить про рухливість суглобів, але зовсім не говорить про правильну рухливість правильних суглобів. 

Давайте подивимося, які суглоби беруть участь у складання ніг у цю позу?  Правильно.  Всі суглоби ніг: тазостегнові, колінні та гомілковостопні.  З них кульшові та гомілковостопні — це рухливі суглоби — вони можуть і повинні досить вільно повертатися в різні боки.  А ось колінні суглоби повинні бути стабільними і працювати тільки на згинання та розгинання. Якщо кульшові суглоби в нас мало мобільні для виконання тієї чи іншої вправи, а ми все одно наполегливо прагнемо її виконувати, то колінні суглоби прийматимуть частину навантаження на себе. В результаті вони будуть розхитуватися і в перспективі на нас чекають або травми колін, або швидке їхнє зношування — хрускіт, біль, запалення і так далі. 

Отже, очевидно, що для лотоса мають бути розкриті кульшові суглоби. Але не лише. Для правильної роботи ніг не менш важливими є «живі ступні». Тільки злагоджена робота тріади ступні-коліна-тазостегнові дає нам правильний, «робочий» лотос. А ще це важлива умова для того, щоб у нас не було травм цих суглобів при практиці та при навантаженнях, і навіть такі види спорту як гірські лижі чи біг  стають для нас менш травмонебезпечними, а навантаження та падіння тіло приймає вправніше. Складання в сам лотос починається саме з відбудови в гомілковостопному суглобі, завдяки чому відбувається правильна ротація в тазостегновому і коліно не бере на себе не своє навантаження.